Історія справи

Ухвала КГС ВП від 01.04.2018 року у справі №918/1738/14
Ухвала КГС ВП від 28.02.2019 року у справі №918/1738/14
Постанова ВГСУ від 08.10.2015 року у справі №918/1738/14
Ухвала ККС ВП від 14.01.2018 року у справі №918/1738/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2015 року Справа № 918/1738/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.суддів:Погребняка В.Я., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"

на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2015

у справі№ 918/1738/14 господарського суду Рівненської області за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Українська сирна компанія"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Телтрейд"про арбітражний керуючий банкрутство Мамченко Л.Н.в судовому засіданні взяли участь представники :

ПАТ "Брокбізнесбанк" - Павловський О.М.; ТОВ "Українська сирна компанія"- Котик С.Ю.

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 12.01.2015 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Телтрейд" (далі - ТОВ "Телтрейд") за загальною процедурою, передбаченою ст.ст.11, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 26.05.2015 (суддя Трускавецький В.П.) в попередньому засіданні затверджено реєстр вимог кредиторів; визнано додаткові грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Українська сирна компанія" (далі - ТОВ " Українська сирна компанія ") до ТОВ "Телтрейд" на суму 89 236 074,41 грн. - як вимоги 4 черги, суму судового збору у розмірі 7308,00 грн. - як вимоги 1 черги; задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (далі - ПАТ "Брокбізнесбанк") про визнання грошових вимог до боржника частково, визнано вимоги ПАТ "Брокбізнесбанк" до ТОВ "Телтрейд" на суму 1 875 000,00 грн. - основного боргу, як вимоги 4 черги, 92 500,00 грн. - штрафних санкцій, як вимоги 6 черги, суму судового збору у розмірі - 1218,00 грн. - як вимоги 1 черги; окремо внесено до реєстру вимоги ПАТ "Брокбізнесбанк" на суму 69673730,28 грн. як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника; відмовлено ПАТ "Брокбізнесбанк" у визнанні грошових вимог в розмірі 212 572 119,25 грн.; визнано грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Нова лінія скла" (далі - ТОВ "Нова лінія скла") до ТОВ "Телтрейд" на суму 222000,00 грн. - як вимоги 4 черги, суму судового збору у розмірі - 1218,00 грн. - як вимоги 1 черги; визнано грошові вимоги ТОВ "Сетерус" до ТОВ "Телтрейд" на суму 69 692 054,63 грн. - як вимоги 4 черги, суму судового збору у розмірі - 1218,00 грн. - як вимоги 1 черги; визнано вимоги ТОВ "Поларі" до ТОВ "Телтрейд" на суму 23761,68 грн. - як вимоги 4 черги, суму судового збору у розмірі - 1218,00 грн. - як вимоги 1 черги.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2015 (колегія суддів: Коломис В.В., Огороднік К.М., Тимошенко О.М.) ухвалу господарського суду Рівненської області від 26.05.2015 залишено без змін.

ПАТ "Брокбізнесбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 26.05.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2015. В судовому засіданні заявником уточнено вимоги до касаційної скарги, зокрема, заявник просив скасувати зазначені вище судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень норм процесуального права. На думку заявника касаційної скарги, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, позбавив скаржника можливості ознайомитися з матеріалами справи та надати юридичну оцінку правочинам, якими обґрунтовано вимоги кредиторів. Скаржником зазначено, що реєстр кредиторів затверджено судом передчасно, оскільки розпорядником майна не перевірено наявність заставного майна, інвентаризація здійснена виключно по бухгалтерським документам.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої та судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

Статтею 23 Закону визначено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

В порядку ст.23 Закону до господарського суду з письмовими заявами з вимогами до боржника звернулися: ТОВ "Українська сирна компанія", ПАТ "Брокбізнесбанк", ТОВ "Нова лінія скла", ТОВ "Сетерус", ТОВ "Поларі".

Щодо грошових вимог ПАТ "Брокбізнесбанк", то судами зазначено, що вимоги обґрунтовані договором поруки №20-11-980-Р1 від 03.06.2013, укладеним між ПАТ "Брокбізнесбанк" (кредитор) та ТОВ "Телтрейд" (поручитель), згідно умов якого поручитель поручався перед кредитором за виконання боргових зобов'язань СП ТОВ "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані" за кредитним договором №20-11-980-К від 01.12.2011 на суму, що не перевищує 1875000,00 грн.; та договором застави №20-11-980-Z1, укладеним в забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором, предметом якої є обладнання на суму 19 817 150,00 грн. Крім того, вимоги ПАТ "Брокбізнесбанк" до ТОВ "Телтрейд" обгрунтовані договором застави №123-04V-Z1 від 03.06.2013, укладеного з метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань за кредитним договором №123-04V від 11.11.2004. Вартість предмета застави за зазначеним договором застави сторони погодили в розмірі 49 856 580,28 грн.

Заявлені грошові вимоги ПАТ "Брокбізнесбанк" підтверджуються кредитними договорами №20-11-980-К від 01.12.2011 та №123-04V від 11.11.2004, договорами застави №20-11-980-Z1 та №123-04V-Z1 від 03.06.2013, договором поруки №20-11-980-Р1 від 03.06.2013.

Судами зазначено, що у зв'язку з невиконанням СП ТОВ "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані", загальна сума заборгованості позичальника перед ПАТ "Брокбізнесбанк" становить 284 213 349,53 грн., з яких 69 673 730,28 грн. - вимоги кредитора, які забезпечені заставою та 214 539 619,25 грн. - вимоги кредитора, які не забезпечені заставою майна боржника.

Відповідно до ч.2 ст.553 ЦК України порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Визнаючи вимоги ПАТ "Брокбізнесбанк" за кредитним договором №20-11-980-К від 01.12.2011, суди послались на вимоги ст.ст. 553, 554 ЦК України, та виходили з того, що договором поруки №20-11-980-Р1 від 03.06.2013 визначено розмір забезпечення зобов'язання за порушення кредитного зобов'язання боржником у сумі 1 875 000,00 грн., отже, ТОВ "Телтрейд" як фінансовий поручитель позичальника відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником у зазначеному розмірі. Посилаючись на вимоги ст.ст.1, 11, 12, 24 Закону України "Про заставу", суди зазначили, що ТОВ "Телтрейд" як майновий поручитель позичальника за договорами застави, може нести відповідальність за невиконання позичальником зобов'язань за кредитними договорами №20-11-980-К від 01.12.2011 та №123-04V від 11.11.2004 лише в межах вартості заставленого майна, яке погоджене сторонами в договорах застави.

Відповідно до ч.4 ст.42 Закону майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Отже внесення в реєстр вимог кредиторів відомостей про майно боржника, яке є предметом забезпечення, передбачає забезпечення цим майном грошових вимог до боржника, а відповідно, наявність цього майна має бути попередньо перевірено розпорядником майна боржника, а факт наявності заставного майна, його кількості встановлений судом.

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду з заявою про визнання кредитором, заявником надано додатки до договорів застави, в яких зазначено опис майна переданого в заставу, їх місцезнаходження, інвентаризаційний номер, балансова вартість

Однак, судами попередніх інстанцій зроблено висновок про наявність заставного майна та його вартість лише з урахуванням даних бухгалтерських документів, за відсутності доказів про проведення інвентаризації розпорядником майна боржника.

Визнаючи вимоги ПАТ "Брокбізнесбанк", суди припустилися порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення обставин, що необхідні для встановлення фактів наявності чи відсутності заставного майна, його вартості.

Судом першої інстанції зазначено, що ТОВ "Українська сирна компанія" заявлено додаткові вимоги до боржника, які обґрунтовані договором про відступлення права вимоги від 03.06.2013, укладеним між ТОВ "Українська сирна компанія" (первісний кредитор), ТОВ "Телтрейд" (новий кредитор) та ТОВ "ПРОМ-ГАЗ-ІНВЕСТ" (боржник). На виконання умов правочину про відступлення права вимоги від 03.06.2013, ТОВ "Телтрейд" згідно платіжного доручення №22 від 08.07.2013 здійснив часткову оплату в сумі 694 700,00 грн.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, визнав додаткові вимоги ініціюючого кредитора ТОВ "Українська сирна компанія" обґрунтованими та підтвердженими: договором купівлі-продажу цінних паперів №БВ251212/2/1 від 25.12.2012; актом приймання-передавання цінних паперів за договором №БВ251212/2/1 від 25.12.2012; правочином про відступлення права вимоги від 03.06.2013; додатковою угодою №1 до правочину про відступлення права вимоги від 03.06.2013; актом звірки взаємних розрахунків станом на 26.01.2015; банківською випискою по рахунках за 08.07.2013.

Відповідно до ч.1 ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, відступлення права вимоги є правочином, на підставі якого первісний кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити.

Згідно з ч.1 ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Частиною 1 ст.519 ЦК України передбачено, що первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що за договором купівлі-продажу цінних паперів №БВ 251212/2/1 від 25.12.2012 ТОВ "Українська сирна компанія" (продавець) зобов'язувалася передати у власність ТОВ "ПРОМ-ГАЗ-ІНВЕСТ" (покумець) цінні папери (прості векселя), а покупець зобов'язувався їх прийняти та оплатити. Покупець зобов'язувався до 31.12.2013 оплатити цінні папери.

Між ТОВ "Українська сирна компанія" та ТОВ "ПРОМ-ГАЗ-ІНВЕСТ"25.12.2012 укладено акт приймання-передавання цінних паперів до договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ 251212/2/1 від 25.12.2012. В п.2 цього акту зазначено, що сторони погоджують, що зобов'язання виконані. Натомість, в подальшому, сторони договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ 251212/2/1 від 25.12.2012 та ТОВ "Телтрейд" укладено правочин відступлення права вимоги від 03.06.2013.

За вказаним договором первісний кредитор відступає, а ТОВ "Телтрейд" приймає на себе право вимоги виконання частини зобов'язань боржника по проведенню розрахунків згідно договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ251212/2/1 від 25.12.2012 в розмірі 118 930 774,41 грн., при цьому первісний кредитор уступає, а новий кредитор приймає основні вимоги і права, що забезпечують виконання зобов'язань. ТОВ "Телтрейд" зобов'язувався перерахувати на рахунок ТОВ "Українська сирна компанія" грошові кошти в сумі 118 930 774, 41 грн.

Таким чином, для встановлення обґрунтованості додаткових вимог ТОВ "Українська сирна компанія" у даній справі господарському суду слід встановити факт обґрунтованості та дійсності переданої ТОВ "Телтрейд" вимоги, а також факт наявності та обґрунтованості правочину з уступки (переходу) цього права.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, суди визнали обґрунтованими та підтвердженими вимоги ТОВ "Сетерус" до боржника на суму 69692054,63 грн., на підтвердження яких кредитором надано договори про відступлення права вимоги, банківські виписки про оплату за цими договорами. При цьому суди виходили з того, що 15.10.2013 та 06.12.2013 між ТОВ "ПРОМ-ГАЗ-ІНВЕСТ", правонаступником якого є ТОВ "Сетерус", ТОВ "Телетрейд" та ТОВ "Маршал-Трейд-Ойл" (боржник) укладено правочини про відступлення права вимоги виконання частини зобов'язань боржника по проведенню розрахунків згідно договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ291212/25/1 від 29.12.2012 в розмірі 1 100 000,00 грн. та 68 900 000,00 грн. При цьому первісний кредитор уступає, а новий кредитор приймає основні вимоги і права, що забезпечують виконання зобов'язань. На виконання правочинів ТОВ "Телетрейд" перерахувало ТОВ "ПРОМ-ГАЗ-ІНВЕСТ" 392699,37 грн. та 42217485,54 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 03.11.2014 між ТОВ "ПРОМ-ГАЗ-ІНВЕСТ", правонаступником якого є ТОВ "Сетерус", ТОВ "Телетрейд" (новий кредитор) та ТОВ "Наша справа" (боржник) укладено правочин про відступлення права вимоги, за яким первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги виконання частини зобов'язань боржника про проведенню розрахунків згідно правочину про перевід боргу від 16.01.2014 в розмірі заборгованості 42302239,54 грн. При цьому первісний кредитор уступає, а новий кредитор приймає основні вимоги і права, що забезпечують виконання зобов'язань.

Згідно з ч.1 ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Тобто, первісний кредитор повинен передати новому кредитору документи, що підтверджують наявність боргу у третьої особи та права первісного кредитора на їх вимогу.

Зробивши висновок про те, що зобов'язання між сторонами виникли внаслідок укладення договорів про відступлення права вимоги, суди попередніх інстанцій не звернули увагу на приписи ст.517 ЦК України та не встановили чим підтверджується наявність прав у первісного кредитора ТОВ "Сетерус" перед боржниками, які ним були передані ТОВ "Телтрейд", не встановили обставини наявності чи відсутності у нового кредитора - ТОВ "Телтрейд" документів, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Щодо грошових вимог ТОВ "Поларі".

Судами зазначено, що грошові вимоги ТОВ "Поларі" виникли на підставі договору про відступлення права вимоги №1-1305/13 від 13.05.2013, за яким первісний кредитор - Спільне українсько-американське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані" передало ТОВ "Поларі" (новому кредитору) право грошової вимоги до боржника (ТОВ "Телтрейд") на суму 23761,68 грн. за договором про відступлення права вимоги №1-0705/13 від 07.05.2013 укладених між первісним кредитором та боржником. На підтвердження кредиторських вимог кредитором надано: договір про відступлення права вимоги №1-1305/13 від 13.05.2013, акт приймання-передачі документів до договору про відступлення права вимоги №1-1305/13 від 13.05.2013 (про передання договору про відступлення права вимоги №1-0705/13 від 07.05.2013), акт звірки взаєморозрахунків по договорах №1-305/13 від 13.05.2013.

Відповідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За приписами ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ст. 517 ЦК України).

Таким чином, уступка права вимоги є похідною від основного зобов'язання, вимогу за яким відступає кредитор, та може забезпечувати лише дійсну вимогу.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки, постановляючи рішення про визнання грошових вимог, місцевий господарський суд вказаних норм матеріального права не врахував, не встановив обставин щодо дійсності переданої вимоги, то висновки судів попередніх інстанцій про обґрунтованість вимог кредитора, не ґрунтуються на матеріалах справи та не відповідають чинному законодавству.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитором є особа, яка має підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника

На підтвердження грошових вимог ТОВ "Нова лінія скла" на суму 222 000,00 грн. кредитором надано до суду договір №2404/1 від 24.04.2014, за яким ТОВ "Телтрейд" зобов'язувався поставити ТОВ "Нова лінія скла" обладнання згідно Специфікації; специфікацію №1 від 24.04.2014, акт звіряння взаємних розрахунків за договором №2404/1 від 24.04.2014.

Судом першої інстанції зазначено, що 28.04.2014 кредитором перераховано ТОВ "Телтрейд" грошові кошти в сумі 222 000,00 грн. в якості попередньої оплати, а ТОВ "Телтрейд" не поставив обладнання отже наявна заборгованість.

Однак, в судових рішення відсутні посилання на докази, які підтверджують здійснення ТОВ "Нова лінія скла" оплати 28.04.2014 за договором №2404/1 від 24.04.2014. В матеріалах справи також відсутні докази такої оплати.

Таким чином, визнаючи обґрунтованими грошові вимоги ТОВ "Нова лінія скла" на суму 222 000,00 грн., суди припустилися порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення питання наявності чи відсутності підтверджених у встановленому порядку документами вимог щодо грошових зобов'язань ТОВ "Нова лінія скла" на суму 222 000,00 грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ч.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного розгляду заяв кредиторів та затвердження реєстру кредиторів, а за таких обставин, судові рішення підлягають скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд до господарського суду Рівненської області.

Судам при новому розгляді справи необхідно врахувати вказівки суду касаційної інстанції, повно та всебічно розглянути заяви кредиторів, надати оцінку всім доводам скаржника, дослідити обґрунтованість вимог кредиторів.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2015 у справі № 918/1738/14 та ухвалу господарського суду Рівненської області від 26.05.2015 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Рівненської області.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді В.Я. Погребняк

В.Ю. Поліщук